Остелецький Павло Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остелецький Павло Павлович
Народився26 травня 1880(1880-05-26)
Помер1 січня 1946(1946-01-01) (65 років)
Париж, Франція
ПохованняСент-Женев'єв-де-Буа
Діяльністьвійськовослужбовець
Alma materМорський кадетський корпус
УчасникРосійсько-японська війна, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Військове званняконтрадмірал
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом орден Святої Анни II ступеня з мечами орден Святого Станіслава II ступеня з мечами орден Святої Анни III ступеня з мечами і бантом орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня з мечами та бантом орден Святого Станіслава III ступеня орден Святої Анни IV ступеня офіцер ордена Почесного легіону Russo-Japanese War Medal медаль «В пам'ять 100-річчя Вітчизняної війни 1812 року» медаль «У пам'ять 300-річчя царювання дому Романових» Medal In memory of the 200th anniversary of Gangut battle

Остелецький Павло Павлович (1860—1946) — діяч російського флоту; контр-адмірал (1920).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Морський корпус (1899), воєнно-морське відділення Миколаївської академії Генштабу (1911). Під час російсько-японської війни 1904—1905 брав участь в обороні Порт-Артура (нині м. Люйшунь, Китай). У роки Першої світової війни — на кораблях Чорноморського флоту. З 1918 — в Білому русі. З травня 1919 — командир загону пароплавів на Чорному морі, у серпні 1919 керував успішним десантом по захопленню Одеси. З листопада 1920 — в еміграції в Туреччині, пізніше — в Тунісі, Франції.

Помер у м. Париж.

Джерела та література

[ред. | ред. код]